МОДЕЛЮВАННЯ УСПІХУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧЕМ
Сучасні гуманістично-орієнтовані тенденції розвитку педагогічної думки потребують трансформації ролі викладача ВНЗ з транслятора готових знань в організатора процесу утворення знань, організатора власне своєї та навчальної діяльності студентів. Тому сьогодні мистецтво успішного педагога - здобуття умінь моделювати насамперед влас¬ний успiх. Думка про те, що лише успiшний педагог може виховати успiшну осо¬бистiсть, не викликає сумнівів. В нашому дослідженні ми вирішили привернути увагу до питання – як стати успішним педагогом?
Сучасна педагогiка розробляє положення успiху у двох напрямах: перший пов'язаий iз обгрунтуванням технологiй успiшного навчан¬ия дiтей; другий напрям opiєнтyє на програмування життєвого успi¬ху дорослих. Педагог у своїй професiйнiй дiяльностi може поєднати цi два на¬прями. Для цього вчитель може розробити власну програму, зорiєн¬товану на успiх за такими напрямами: 1) розвиток iнтелекту; 2) фор¬мування професiйних yмiнь (як ефективно (успiшно) ставити цiлi, вибирати методи i форми ix успiшного досягнення; умiння аналiзу¬вати правильнiсть постановки цiлей, методiв ix досягнення); 3) само¬виховання позитивно-успiшної особистостi (формування мотивацiї бути успiшним; розвиток волi, виховання впевненостi в досягненнi цiлей, формування соцiальних умiннь, тобто як успiшно спiлкуватися з учнями, колега¬ми, друзями).
Б.Трейсi у книзi «Програмування життевого успiху (психологiя досягнення)» визначає три закони людської психiки, якi моделюють успiх: закон контролю, який стверджує, що людина почуває себе гармонiйно залежно вiд мiри самостiйностi контролю власного жит¬тя; закон випадковостi - все, що з нами вiдбувається, має випадко¬вий характер, отже, невдало плануючи, людина планує невдачу; закон причини i наслiдку, що припускає необхiднiсть пiзнання причини успiху й руху в цьому напрямi. Iснують, на думку Б.Трейсi, ще й до¬датковi закони: закон вiри - все те, у що ми вiримо, стає реальнiстю; закон експлектацiй - усе, на що ми з впевненiстю очiкуємо, стає нашим самореалiзуючим пророцтвом [3, 8].
В Iнститутi головного мозку Росiйської академiї наук групою вчених пiд керiвництвом провiдного молекулярного бiолога П.Горяєва проводяться дослiдження, які дали змогу зробити такі висновки: молекули ДНК сприймають людську мову, пiд впливом якої молекули, вiдповiдаль¬нi за спадковiсть, змiнюють свою форму i структуру. Отже, кожна людина cвoїм мовленням впливає на власну життєву програму. Як використати результати даних досліджень?
Для того, щоб оволодiти умiннями управляти змiстом думок для своїх цiлей, психологи рекомендують виконувати таку вправу на змiну змiсту cвоїх думок: 1. Вiзьмiть у руки книжку i почнiть її читати. Продовжуйте чита¬ти, утримуючи сюжет у головi, водночас спробуйте думати ще про щось. 2. Кожного разу, коли ви будете робити цю вправу, утримуйте дум¬ку, що виникла у вас. 3. Коли змiст думки осмислено, не втрачаючи його, одразу ж си¬лою разуму продовжiть сюжет. 4. Навчiться продовжувати змiст думки i закiнчувати його. 5. Вiзьмiть для вправи нову думку. Не перериваючи її змiст, iншою думкою створiть будь-який iнший сюжет, не схожий на попереднiй. 6. Перервiть змiст cтapoї думки i переходьте до створення змiсту нового сюжету, доведiть його до логiчного завершення. 7. Згадайте неприємну icторiю з вашого життя. Потiм пригадайте щасливу. Збережiть у пам'ятi змiст цих двох думок. 8. Переживайте неприємну iсторiю. Iншою думкою одразу ж на¬шаровуйте щаслиивi спомини. Перервiть негативнi переживання і пе¬реведiть думку тiльки на позитивну тему. Не дозволяйте розуму по¬вертатися до минулого неприємного спогаду. Придумуйте наперед сценарiї з позитивним змiстом. [1, 531-533].
У книжцi О.Романовського, В.Ми¬хайличенко «Фiлософiя досягнення успiху» пропонується технологiя вироблення емоцiйної стiйкостi i вiдчуття щастя. Познайомтеся з елементами даної технології і дiєво застосуйте її: намагайтеся асоцiювати тiльки з приємними вiдчуттями; використовуйте оптимальний рiвень мотивації, замiнiть негативне мислення на позитивне через: пiзнання себе шляхом самоспостереження; зосередженiсть i концентрацiю уваги на об'єктах роздуму; усвiдомлюйте, що нашi подразники (емоцiї) прямо залежать вiд мислення; домагайтеся того, щоб кожен крок у досягненнi цiлi був приєм¬ним, не слiд забува:ги, що чим сильнiша потреба, то бiльша насолода при її задоволеннi; дозволяйте собi хоча б iнколи «впадати в дитинство», уникайте слiв «Я не можу»; намагайтеся бути собою, але кращими; навчiться керувати природним «Я» за допомогою позитивного мислення; уява про себе - це те, що формує нашу спрямованiсть на успiх чи поразку; перш, нiж змiнитися, нам необхiдно побачити себе в новiй ролі [2, 362].
Проте вчителеві також необхідно здійснити самодiагностику мотивацiї успiху в професiйнiй дiяль¬ності та його самооцiнку. Здiйснти дiагностику можна за методикою А.О.Реана «Тест мотивації успіху та невдач» та методикою вивчення самооцінки за допомогою процедури ранжування [3, 92-93]. Та на основі результатів проведення цих методик можна розробити власну програму, орієнтовану на успiх, зокрема у професійній діяльності.
Отже, щоб задовольнити нові потреби, головною метою освіти і виховання повинен стати розвиток успішної особистості, формування її інтелектуальної й духовної культури. Такий стиль виробляється лише під час співпраці та взаємодії двох успішних сторін – успішного педагога та успішного студента, де успіх другої сторони визначається успіхом першої.
Література:
1. Науменко Г.М. Тайны сознания. Путь к здоровью. - М., 2002. – 630 с.
2. Романовский А.Г., Михайличенко Б.Е. Философия достижения успеха: Учебное пособие. Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. – 691 с.
3. Скрипник М. Мистецтво бути педагогом: Зб. тренінг. занять.- К. : Вид. дім «Шкіл світ» : Вид. Л.Галіцина, 2006. – 112 с.
