ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ - Мои файлы - Матеріали конференції - Педагогіка-це твоє!

Категории каталога

Мои файлы [50]

Форма входа

Гостей: 1
Користувачів: 0


Понеділок, 05.12.2016, 07:24
Приветствую Вас Гість | RSS
Педагогіка-це твоє!
Главная | Регистрация | Вход
Матеріали конференції


Главная » Файлы » Мои файлы

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
[ ] 22.05.2013, 18:37
Муковіз Олексій

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 Визначаючи умови реалізації дистанційного навчання (ДН) при підготовці вчителів початкової школи, ми враховували напрям сучасної педагогіки, що ґрунтується на природному розвитку людини. За ним роль педагога зводиться до створення умов, за яких людина, одержуючи освіту, могла б задовольнити свої духовні та освітні потреби.

Наше дослідження передбачає необхідність зосередити увагу на трьох типах умов: дидактичних, психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних.

Під умовами реалізації ДН при підготовці вчителів початкової школи розуміємо сукупність взаємопов’язаних обставин, заходів, спрямованих на створення сприятливих умов, що забезпечують цілеспрямоване управління процесом ДН та правил, встановлених у системі ДН з метою забезпечення високої якості дистанційного забезпечення.

Умови реалізації ДН при підготовці вчителів початкової школи спрямовані на планування, організацію, комунікацію, регулювання, контроль та коригування освітнім процесом.

Проаналізуємо названі умови реалізації ДН при підготовці вчителів початкової школи.

1. Дидактичні умови:

-           визначення завдань та напрямів розробки дистанційних навчальних курсів при підготовці вчителів початкової школи відповідно до положення про сертифікацію електронного навчального курсу;

-           наявність методичних рекомендацій для роботи із системою ДН, відповідно до освітньої мети запропонованої програми, доступність її в системі неперервної освіти вчителів початкової школи;

-           наявність зв’язку (електронний, телефонний, поштовий) в системі неперервної освіти вчителів початкової школи;

-           створення відповідної структури для забезпечення зв’язку в системі неперервної освіти вчителів початкової школи;

-           визначення та тестування засобів і шляхів комунікації в системі неперервної освіти вчителів початкової школи;

-           укладення графіка проведення усіх заходів, що моделюють процес неперервної освіти вчителів початкової школи;

-           врахування завдань Державного стандарту початкової загальної освіти у системі неперервної освіти вчителів початкової школи.

2. Психолого-педагогічні умови:

-           наявність самостійної пізнавальної діяльності у системі неперервної освіти (ця умова передбачає забезпечення активності та самостійності як найважливішого показника освітнього результату. Вона розвиває уміння самостійно логічно мислити; орієнтуватися у новій ситуації, знаходити шляхи вирішення нових завдань; бажання зрозуміти не тільки нові знання, але й шляхи їх здобуття; критичний підхід до інших теорій; незалежність у власних судженнях);

-           створення ситуації успіху в системі неперервної освіти (ця умова взаємопов’язана з іншою умовою: створення позитивного емоційного стану, ситуацій успіху в неперервному освітньому процесі. Виконання цієї умови можливе за створення сприятливого психологічного клімату в колективі, який забезпечує емоційний стан учителя початкової школи);

-           створення викладачем позитивного емоційного стану в системі неперервної освіти (емоційний стан активізує почуття, які пов’язані з професійною діяльністю, створює атмосферу позитивного психологічного клімату, що оптимізує неперервний освітній процес. Позитивний психологічний клімат передбачає психологічну сумісність між учасниками неперервного освітнього процесу, сприяє вирішенню проблеми засвоєння знань. Зазначені умови спрямовані на розвиток пізнавального інтересу, відкритості пізнавальної позиції);

-           творча діяльність учасників ДН у системі неперервної освіти (у світовій практиці накопичений великий досвід організації навчально-пошукової, творчої, пізнавальної діяльності за рахунок проблемного, пошукового навчання. В останні роки науковцями запропоновано безліч рекомендацій по створенню творчої атмосфери в освітньому процесі. Вона стимулює різноманітну навчальну, наукову та дослідницьку діяльність);

-           моделювання педагогічної діяльності у системі неперервної освіти (через збагачення неперервного освітнього простору новими формами та способами моделювання створюється система умов, що спонукає суб’єкта до професійної діяльності);

-           обізнаність учасників у системі неперервної освіти про сутність, зміст та структуру ДН (ця умова необхідна для усвідомлення структури ДН у системі неперервної освіти учителів початкової школи. При цьому необхідно також розуміти значущість такої освіти і для викладачів, оскільки комплекс вимог до викладачів, які забезпечують реалізацію функціонального наповнення педагогічної діяльності в освітньому процесі, повинен враховувати як вимоги сучасної педагогічної науки, і основні особливості застосовування технології ДО, так і специфічні особливості моделей його реалізації та відповідати нормативним вимогам, що регламентують застосування дистанційних технологій в освітньому процесі);

-           рефлексивна діяльність викладача у системі неперервної освіти (педагогічна рефлексія розглядається як вид діяльності і як спосіб активізації творчої діяльності викладача. Багато вчених (В. Козієв, О. Кондратьєва, Ю. Кулюткін, І. Стеценко, Н. Посталюк та ін.) доводять вплив рефлексії на здатність педагога вирішувати педагогічні завдання, враховуючи при цьому набагато більше обставин. Без постійного аналізу та самоаналізу викладач не в змозі глибоко усвідомлювати проблеми, що виникають, правильно вибирати шляхи вирішення, критично оцінювати та корегувати отриманий результат. Без рефлексивного ставлення педагога до своєї професії неможлива самоосвіта. Розвиненість рефлексивних процесів є для педагога основою усвідомлення і удосконалення себе для досягнення професійно-педагогічної мети. Зарубіжний дослідник Posner George визначає рефлексію як основний компонент системи підготовки сучасного вчителя. На наш погляд, дуже точна формула функціональної залежності майстерності, професійного зростання педагога від рефлексії педагогічної діяльності, запропонована ним: «Досвід + рефлексія цього досвіду = розвиток» [2]);

-           рефлексивна діяльність учителя початкової школи у системі неперервної освіти (зазначена формула описує рефлексивну діяльність не тільки викладача, а й учителя початкової школи. Дослідники (G. Harvard, P. Hodkinson) доводять залежність процесу пізнання з рефлексією: рефлексивні процеси є поштовхом до пізнання; метод пізнання визначається відповідним видом рефлексії; використання знань пов’язано з рефлексивними процесами (актуалізація знань). Реалізація виховного впливу через функціональні взаємодії спирається на педагогічну рефлексію. Деякі дослідники (О. Карпов, М. Кашапов Є. Савін) відзначають взаємозв’язок між рівнем педагогічної майстерності та рефлексією тих, хто навчається. Визначено, що такі структурні компоненти педагогічної діяльності, педагогічної майстерності, професійних умінь, творчої діяльності педагога, як постановка педагогічних цілей і завдань, вибір і застосування засобів впливу на тих, хто навчається, контроль і оцінка педагогом своїх педагогічних впливів засновані на рефлексії. Вивчаючи рефлексію розглядають, з одного боку, осмислення власного свідомості, а, з другого, усвідомлення педагогом того, як його сприймають, оцінюють оточуючі і як педагог враховує результати своєї діяльності. У США рефлексивну діяльність розглядають як дослідницьку парадигму, направлену на розвиток розуміння педагогом своєї практичної діяльності);

-           критичне ставлення до свого досвіду, його оцінка та вдосконалення (в нашому досліджені критичне ставлення викладача до своєї діяльності дозволяє знайти способи впровадження ДН у систему неперервної освіти вчителів початкової школи, співвіднести їх із традиційними формами, знайти оптимальне поєднання).

3. Організаційно-педагогічні умови:

-           уведення дистанційних технологій у неперервну освіту вчителів початкової школи (під час реалізації ДН у системі неперервної освіти вчителів початкової школи треба зосередитися на створенні електронного навчального курсу як єдиного цілого, який повинен відповідати Положенню про сертифікацію електронного навчального курсу [1]);

-           застосування різноманітних форм та методів організації освітньої діяльності в системі неперервної освіти (під час реалізації ДН у системі неперервної освіти вчителів початкової школи необхідно приділяти увагу інтерактивним методам навчання);

-           реалізація тьюторської функції викладача ДН у системі неперервної освіти вчителів початкової школи (індивідуальний супровід учителя початкової школи під час ДН у системі неперервної освіти полягає у наданні допомоги в досягненні найкращого освітнього результату; «відстеженні» ходу навчання та забезпеченні «зворотного зв’язку»; проведенні індивідуальних та групових консультацій (тьюторіалів); консультуванні та підтримці індивідуального неперервного освітнього процесу; підтримці зацікавленості до ДН у системі неперервної освіти).

Висновки. Вищевикладені умови реалізації ДН у системі неперервної освіти вчителів початкової школи тісно взаємопов’язані. Як показало наше дослідження, під час реалізації ДН у системі неперервної освіти вчителів початкової школи необхідно враховувати весь спектр умов. Серед негативних причин виділимо стереотипність викладання та оцінку за освітню діяльність у дистанційних технологіях навчання.

Категория: Мои файлы | Добавил: zag-pedagogika
Просмотров: 545 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016